Як лікувати артроз колінного суглоба

Артроз колінного суглоба являє собою дегенеративно-дистрофічних захворювань, що зачіпає суглобовий хрящ.Повністю позбавитися від недуги неможливо, а от зупинити його прогресування при правильній і своєчасній терапії цілком вдається.

Розвивається захворювання через те, що відбувається порушення в харчуванні суглобового хряща, і він з часом через постійне голодування починає руйнуватися і деформуватися і вже не може виконувати свої функції. Артроз колінного суглоба займає третє місце серед усіх видів артрозів і поступається тільки аналогічного недугу тазостегнового суглоба і міжхребцевих суглобів. У тому випадку, якщо хворий занадто пізно звертається за лікарською допомогою, для відновлення нормального функціонування коліна потрібна оперативна заміна суглоба на штучний. Крім того, що така операція, як і будь-яка інша, є сильним стресом для організму, так ще й оплачувати її доводиться самостійно, так як вона не входить до переліку обов’язкових медичних послуг, що надаються безкоштовно. З огляду на це і те.

Від чого може виникати артроз колінного суглоба

Причин для виникнення захворювання дуже багато, і саме цим і пояснюється його широке поширення. В якості основних провокаторів хвороби лікарі називають:

порушений кровообіг в тканинах коліна — швидко призводить до сильного голодування хряща;
травматичні ушкодження коліна — в цьому випадку захворювання може проявлятися як гостро, так і поступово в міру прогресування (маючи хронічну форму перебігу). Найчастіше артроз виникає після перелому, який торкнувся суглоб або при дуже сильному ударі. Також провокують захворювання і постійні мікротравми суглоба, зазвичай виникають у людей, зайнятих на роботі, де часто доводиться переносити тяжкості, а також піддаватися впливу сильної вібрації;
вроджені деформації ніг — в результаті цього відбувається неправильний розподіл ваги в колінному суглобі, через що починається руйнування хряща;
остеомієліт — це захворювання, при якому відбувається гнійне запалення кістки і кісткового мозку і гнійні маси, поступово поширюючись в оточуючих тканинах, руйнівно діють на суглобовий хрящ;
цукровий діабет — при цьому захворюванні у хворого спостерігається значне порушення в кровопостачанні нижніх кінцівок, через якого і виникає важке і стійке голодування хряща;
ожиріння — коли маса тіла значно перевищує норму, то колінні суглоби відчувають важку перевантаження, від чого виникає поступове спрессовиваніе хряща з його подальшим руйнуванням;
сильне обмороження — в цьому випадку в колінних суглобах відбувається необоротне руйнування росткового хрящового шару, через що і розвивається процес руйнування хряща.

Всі перераховані причини є основними, проте крім них, лікарі налічують ще безліч провокаторів недуги, які зустрічаються набагато рідше, але також мають місце.

Як проявляється артроз колінного суглоба

Так як захворювання гостро розвивається вкрай рідко, то найчастіше симптоми його наростають протягом будь-якого відрізка часу. На початку хвороби вони не сильно виражені, і тому багато хворих просто ігнорують їх, вважаючи незначними і не представляють небезпеки для здоров’я. На жаль, це не так, і саме з перших, хоч і незначних, симптомів слід приступати до терапії. Тільки так вдасться максимально зберегти суглоб в робочому стані. Основними проявами недуги є:

хрускіт в суглобі, що виникає при ходьбі або будь-якому певному русі, — відбувається таке явище через те, що поверхня хряща змінюється, і він не може забезпечувати м’яке ковзання. Саме з появи такого першого сигналу про хвороби потрібне лікування;
біль — у міру того як руйнування суглобного хряща погіршується, виникають больові відчуття. Спочатку біль легка, і мало хто звертає НЕ неї увагу, вважаючи, що виникнення такого симптому пов’язано з незручною позою або тривалим перебуванням на ногах. Поступово больовий синдром посилюється, і хворий вже не здатний його ігнорувати. Для того щоб больовий синдром зник, потрібен відпочинок. Тривалість його змінюється в більшу сторону в міру прогресування хвороби;
значна скутість руху — при артрозі колінного суглоба у хворого порушується рухливість коліна. На початку хвороби таке явище незначно і не викликає помітного дискомфорту, але з часом посилюється і заважає нормальному пересуванню;
заклинювання суглоба — коли хрящ вже значно зруйнований, відбувається його заклинювання в будь-якому положенні. У цьому випадку будь-яка спроба зрушити суглоб викликає гострий біль, від чого хворий на деякий час втрачає можливість пересуватися. Найчастіше таке явище відбувається через те, що зв’язки коліна заходять за епіфіз (кінцева частина кістки) і, зачепившись за неї, не можуть протягом якогось часу повернутися в початкове положення;
вивихи і підвивихи колінного суглоба — таке явище виникає, коли поразка суглобного хряща стає особливо важким і коліно втрачає стійкість через залучення в патологічний процес зв’язок.

Ступеня артрозу колінного суглоба

Лікарі сьогодні виділяють три ступеня хвороби, в залежності від того, наскільки сильно постраждав суглобовий хрящ. Лікування медикаментозними препаратами і різними народними засобами можливо тільки в першій і другій стадії. Коли ж захворювання переходить в 3 ступінь, то єдине можливе лікування — хірургічне. Нижче наводиться коротка характеристика ступенів артрозу колінного суглоба:

легка ступінь артрозу — при ній хворий практично не відчуває дискомфорту, і його турбують тільки хрускіт в суглобі і невелика, швидко проходить біль після підйому значних тягарів. У переважній більшості випадків людина з такими проявами захворювання не звертається за лікарською допомогою і не проводить домашнього лікування;
середня ступінь артрозу колінного суглоба — в цьому випадку біль вже досить виражена і виникає періодично при русі. Можливість повного згинання та розгинання хворого коліна відсутня через виниклу стійкою і досить значною скутості в русі. Саме на цій стадії хвороби найчастіше і звертаються за лікарською допомогою;
важка ступінь артрозу — в такому стані біль носить постійний характер і посилюється при русі. Скутість коліна дуже виражена, не рідкісні випадки його заклинювання.

Якщо на першому етапі хвороби з якоїсь причини немає можливості звернутися до лікаря, слід починати застосовувати різні народні засоби для лікування недуги, які не гірше медикаментозних препаратів зупиняють патологічний процес і зберігають здоров’я колінних суглобів.

Ускладнення артрозу колінного суглоба

У тому випадку, коли будь-яке лікування артрозу відсутня протягом тривалого часу, у хворого виникають різні ускладнення. Найчастіше лікарями діагностуються наступні наслідки захворювання:

значна деформація колінного суглоба — відбувається таке ускладнення через те, що організм намагається будь-яким способом зміцнити уражений суглоб і запускає механізм розростання кісткової тканини, яке в кінцевому підсумку не тільки викликає повне знерухомлення коліна, але і значне викривлення ноги в зовнішню сторону;
асептичний некроз тканин — виникає ускладнення через проникнення в порожнину суглоба хвороботворних бактерій. В результаті цього розвивається гнійний процес, без своєчасного лікування загрозливого не тільки здоров’ю, а й життю пацієнта;
анкілоз (зрощення кісток між собою) — при важкій формі артрозу, організм для запобігання сильної нестабільності коліна і переломів запускає процес заміщення суглобової тканини кісткової, в результаті чого кістки зростаються між собою, а суглоб повністю зникає. Таке ускладнення унеможливлює нормальний рух ноги, через те що рухливими залишаються тільки стегновий і гомілковостопний суглоби.

Навіть при пізньому зверненні до лікаря попередити розвиток ускладнень можливо, але тільки в тому випадку, якщо хворий неухильно дотримується лікарські рекомендації. Будь-яке їх порушення призводить до марності терапії та подальшого поглиблення стану суглоба.

Народні засоби для боротьби з артрозом колінного суглоба

Народні засоби терапії в якості основних можна застосовувати тільки на початковій стадії хвороби, коли руйнування хряща мінімально. Якщо ж недуга знаходиться в середній або важкої стадії, народна терапія є всього лише допоміжним засобом.

Покращує кровообіг в області хворого суглоба складний компрес, що включає до свого складу сік чорної редьки. Для того щоб провести таку терапію слід віджати за допомогою соковижималки 300 мл соку редьки і змішати його з 1 склянкою кухонної солі, 1 склянкою аптечної жовчі, 1 склянкою медичного спирту (міцністю 90%) і 1 склянкою високоякісного меду. Всі інгредієнти дуже добре перемішують до отримання однорідної складу. Щільну тканину попередньо змочують водою і після цього просочують препаратом. Нею обертають хворе коліно. Зверху тканина накривають поліетиленом і фіксують компрес за допомогою лейкопластиру. Утеплюють коліно вовняним шарфом. Залишають компрес на всю ніч. Курс лікування займає 30 днів. Для того що лікарський склад не втратив свої властивості,

Для негидливих підійде лікування сечею. В ідеалі застосовувати сечу дитини до 3-х років, але через брак такої підійде і своя власна; тільки не та, яка виділяється після нічного сну. Для того щоб провести терапію слід 1 стакан сечі нагріти на невеликому вогні майже до кипіння і випарувати на 1/3. Після цього змочити в останньому концентраті складену в кілька разів марлю і прикласти до коліну. Зверху її слід накрити поліетиленом і зафіксувати пластиром. Утеплювати коліно потрібно дуже якісно за допомогою декількох шарів вовняної тканини. Залишають компрес на ніч. Вранці його знімають, а коліно миють теплою водою з дігтярним милом. Повний курс лікування займає 35 днів. Використовувати такі ліки не можна в тому випадку, якщо є важкі захворювання нирок або застосовуються сильнодіючі препарати,

Застосовується для компресів на хворий суглоб і імбир. Цей пекучий корінь не тільки активує кровообіг, але ще й робить глибокий антисептичну дію, що дозволяє запобігти розвитку запального процесу. Для того щоб використовувати такі ліки слід взяти 1 великий корінь, натерти його на дрібній тертці і загорнути отриману масу в 1 шар бинта. Такий компрес прикладають до хворого місця, накривають поліетиленом, фіксують бинтом, утеплюють шарфом і залишають для впливу на 12 годин. Повний курс терапії займає 20 днів. Якщо імбир викликає занадто сильне печіння, то це є свідченням шкірної алергії на пряність, і в такому випадку від компресів слід відмовитися.

Корисним буде застосовувати і лопух. Для того щоб використовувати його для лікування слід взяти 2 великих листа, добре пом’яти їх в руках, щоб виступив сік, і скропити горілкою. Після цього листя прикладаються до коліна, накриваються шматком поліетилену і фіксуються лейкопластиром. Зверху хворе коліно добре утеплюють шарфом. Залишають компрес на 8-10 годин. Найзручніше проводити процедуру вночі, коли масивна пов’язка на коліні не заважає руху. Повний курс лікування займає 1 місяць.

Масаж з медом — також відмінні ліки проти артрозу колінного суглоба. Для проведення терапії слід взяти 1 столову ложку якісного світлого меду і нанести його на хворе коліно рівним шаром. Після цього чекають 10 хвилин, щоб мед максимально просяк шкіру. Потім протягом 15 хвилин масажують коліно круговими рухами, втираючи мед. Масаж повинен захоплювати суглоб з усіх боків. Проводять таке лікування вечорами протягом 1 місяця.

Серед рецептів народної медицини для зняття болю і скутості при артрозі є і мазь, приготовлена з дощових черв’яків. Для її отримання потрібно викопати декількох черв’яків, добре промити, покласти в скляну банку і поставити в тепле місце. Через кілька днів черви перетворяться в рідку кашку. Її слід змішати зі спиртом в пропорції 1: 1 і втирати в хворе коліно вранці і ввечері. Триває лікування до тих пір, поки повністю не буде усунуто біль і скутість. Зазвичай помітне поліпшення спостерігається вже після першої процедури.

Яєчний білок також відмінно знімає больовий синдром. Його потрібно втирати в хворий суглоб 3 рази в день протягом 1 місяця. Позитивні зміни спостерігаються вже після одного дня терапії. Повний курс лікування займає 2 місяці.

Профілактика артрозу колінного суглоба

Для того щоб запобігти розвитку хвороби і зберегти колінні суглоби в хорошій формі слід виконувати кілька простих профілактичних правил. Щоб запобігти хворобі лікарями рекомендується:

попередження травм коліна — в тому випадку, якщо людина займається потенційно травмоопасной для колін роботою, слід використовувати спеціальні наколінники, які дозволяють знизити надмірне навантаження на суглоб. Крім цього, при заняттях спортом, під час яких можливе падіння на коліна, треба використовувати якісну захист;
підтримання нормальної маси тіла;
відвідування басейну не менше 2 разів на тиждень;
забезпечення достатньої фізичної активності;
повноцінне лікування пошкоджень коліна.

У тому випадку, якщо, незважаючи на всі заходи профілактики, уникнути захворювання все ж не вдалося, слід терміново звернутися до лікаря і пройти повний курс терапії, який допоможе запобігти подальшому розвитку хвороби. Якщо ж проігнорувати перші сигнали організму про артрозі, то важких, наслідків уникнути не вдасться.

Источник

Однажды научившись ходить, мы начинаем воспринимать эту способность как нечто обыденное. Однако заболевания опорно-двигательного аппарата заставляют нас пересматривать отношение к двигательной активности, а порой — прилагать колоссальные усилия, чтобы ее восстановить. Особенно часто объектом лечения становятся коленные суставы.

Как сохранить подвижность на долгие годы и что делать, если двигательная активность снизилась из-за артроза колена? Давайте разбираться по порядку.

Причины остеоартроза коленного сустава

Остеоартроз колена, или гонартроз, — патология дегенеративно-дистрофического характера, поражающая и деформирующая все структуры сустава, в конечном итоге приводящая к утрате его подвижности. Гонартрозом страдает 15–30% населения планеты, но, несмотря на развитие медицины, статистика не улучшается. Артроз коленного сустава — это болезнь лишнего веса, наследственности, возраста и образа жизни. Заболевают им преимущественно пожилые люди, особенно часто — тучные женщины старше 40 лет. Болезнь провоцирует чрезмерная нагрузка на колени. После 65-ти лет, когда коленный хрящ сильно изнашивается, в том числе по причине гормональных изменений, гонартроз в той или иной степени наблюдается у 65–85% людей. Возможны и врожденные дефекты коленного сустава, ведущие к заболеванию в раннем возрасте, например, недостаточность внутрисуставной смазки. Любые травмирующие воздействия на колено, включая хирургические операции, повышают риск развития гонартроза. В группу риска также входят люди, занятые однообразным физическим трудом, и спортсмены.

Симптомы деформирующего артроза коленного сустава

Болезнь развивается медленно и может доставлять небольшой дискомфорт с годами. В самом начале артроз не сопровождается болезненными ощущениями, но перейдя в более «зрелую» стадию, провоцирует усиливающиеся боли и двигательные ограничения в суставе. Больное колено постепенно начинает менять форму, увеличивается в размере, нога может принять неестественный изгиб влево или вправо.Становится затруднительно выполнять даже элементарные движения, связанные с ходьбой, менять положение тела с вертикального на горизонтальное и обратно, садиться и вставать. При отсутствии лечения артроз коленного сустава ведет к инвалидности.

Не следует путать артрит и артроз, это разные заболевания, хотя артрит может сопутствовать артрозу и даже помогать его выявить на ранней стадии. Артрит — это воспаление сустава, как правило, острое, а остеоартроз — медленное истощение и разрушение хрящевой и костной ткани, протекающее в хронической форме.

Стадии заболевания

Выделяют три степени тяжести артроза коленного сустава. Чем раньше будет выявлено заболевание, тем проще его будет лечить.

1 степень. Клиническая картина в этот период редко заставляет больных обращаться к врачу. Они ощущают легкий дискомфорт в колене после длительной ходьбы, быстро устают. Боль может возникнуть только после высоких физических нагрузок (например, после работы на дачном участке) или при максимальном сгибании-разгибании колена. Однако, если сделать рентгеновский снимок, будет видно небольшое сужение суставной щели и появление первых остеофитов — костных отростков внутри сустава. Проблема обычно выявляется случайно, при профосмотрах или других обследованиях, может быть довольно быстро разрешена при помощи консервативного лечения.
2 степень. Появляются более выраженные признаки патологии, которые сложно игнорировать. Боль в колене ощущается постоянно, особенно сильно по утрам и вечером, даже в состоянии покоя она полностью не проходит. Походка замедляется, движения в колене затрудняются и сопровождаются характерным глухим хрустом. Возможно осложнение в виде попадания кусочка хряща или осколка кости в суставную полость, что усиливает боль и блокирует подвижность. Это состояние называют «суставной мышью». Прощупывание колена вызывает боль, деформация сустава становится видимой. Может присоединиться воспаление, тогда возникает отек колена. Рентген показывает сильно суженную суставную щель, разрастание остеофитов, деформацию и утолщение кости. Требуется комплексная терапия, иногда необходимо хирургическое вмешательство.
3 степень. Запущенная стадия заболевания, стойкая инвалидность. Боль в колене постоянная, сильная, ходьба и особенно преодоление лестничных маршей мучительны. При любых движениях ноги колено издает громкий хруст. Сустав сильно деформирован, увеличен из-за скопления жидкости, практически лишен подвижности. На рентгене видно разрушение связок и менисков, истирание хряща, разрастание соединительной ткани. Суставная щель может частично срастись. Решить проблему можно только заменой пораженного сустава искусственным (эндопротезом).

Чаще всего пациенты обращаются за помощью при второй степени гонартроза, некоторые — уже ближе к третьей. Особенно это характерно для пожилых людей, привыкших к тем или иным недомоганиям, считающих происходящее возрастными издержками и склонных бессистемно применять народные средства.

Читайте также: Лечение артроза кто врач

Как лечить деформирующий артроз коленного сустава

Терапия должна быть комплексной и последовательной, с соблюдением всех рекомендаций врача. Первая попавшаяся мазь, на время снимающая боль, здесь в принципе помочь не в состоянии. Схема лечения подбирается индивидуально — в зависимости от клинической картины и набора методик, доступных в конкретном медицинском учреждении. Лучше, если это будет специализированная ортопедическая клиника или современный медицинский центр с опытными ортопедами.

Методы консервативного лечения гонартроза

Консервативное лечение артроза коленного сустава сводится к двум основным составляющим: медикаментозной и физиотерапевтической. Их обязательно дополняют диета, лечебная физкультура и ортопедическая поддержка.

Препараты для лечения артроза коленного сустава

Медикаментозные средства применяются для снятия воспаления, боли, отеков, а также нормализации обмена веществ и активизации восстановительных процессов. Используются нестероидные противовоспалительные препараты (НПВС) в виде мазей, таблеток и инъекций (диклофенак, пироксикам, нимесулид), инъекции глюкокортикостероидов («Флостерон», гидрокортизон, «Кеналог»), анестезирующие блокады (новокаин, лидокаин, тримекаин), хондропротекторы в виде таблеток («Артифлекс», «Дона» и пр.). Инъекции делаются напрямую в сустав.

Терапевтические методы

Огромное количество разнообразных методов свидетельствует о внимании современной медицины к патологиям коленного сустава и сложности их лечения.

УВТ. Наиболее прогрессивный метод неинвазивного лечения заболеваний опорно-двигательного аппарата. Ударно-волновая терапия способствует рассасыванию фиброзной ткани и удалению солевых отложений, снимает воспаление, улучшает кровоток, повышает эластичность связок. Процедура почти безболезненна, напоминает аппаратный массаж, длится 10–40 минут. При гонартрозе необходим курс из 4–10 процедур в зависимости от степени тяжести заболевания. Воздействие ударными звуковыми волнами осуществляется локально, с помощью компактного излучателя.
Плазмотерапия (плазмолифтинг сустава).Это инъекции в сустав собственной плазмы крови пациента, богатой тромбоцитами. Эффективно снимают воспаление, активизируют регенерацию суставных хрящей. Курс состоит из 4–6 процедур, которые проводятся 1–2 раза в неделю.
Миостимуляция. Воздействие электрическими импульсами позволяет снять спазмы и предотвратить атрофию мышц вокруг пораженного сустава. Способствует восстановлению двигательной активности и снижению болевых ощущений.
Фонофорез. Физиотерапевтический метод, использующий свойства ультразвука и лечебных мазей. При артрозе коленного сустава выполняется, например, с гидрокортизоном, оказывающим выраженное противовоспалительное и болеутоляющее действие. Ультразвук способствует лучшей проницаемости кожных покровов и быстрому всасыванию медикаментозных средств.
Озонотерапия. Озон обеспечивает противовоспалительный и обезболивающий эффект. Этот вид терапии обычно назначается при противопоказаниях к приему медикаментозных средств.
Массаж (в т.ч. лимфодренаж) и мануальная терапия. Курс массажа из 5–10 сеансов назначают при отсутствии воспалительных процессов. Полезен лимфодренажный массаж, предотвращающий скопление жидкости в суставе. Мануальная терапия сочетает поглаживания и растирания с движениями сустава. Наиболее эффективна после сеанса лечебной физкультуры.
Сероводородные, радоновые и скипидарные ванны. Обладают обезболивающим и противовоспалительным действием, позитивно влияют на опорно-двигательный аппарат в целом. Сероводородные и радоновые ванны являются элементом санаторно-курортного лечения, скипидарные могут быть организованы в домашних условиях по назначению врача.
Гирудотерапия. Медицинские пиявки, поставленные вокруг поврежденного сустава, снимают отечность и оказывают обезболивающее действие. В их слюне содержатся биоактивные вещества, стимулирующие процессы регенерации тканей. Эффективность лечения можно оценить после трех процедур. Лечение пиявками эффективно на начальной стадии артроза, эффект держится до одного года.
ЛФК. Лечебная физкультура необходима для предотвращения атрофии мышц и застойных явлений в суставе. Первые упражнения делаются по утрам, часто в постели. Далее следует выполнять небольшой комплекс упражнений еще 3–4 раза в день. Полезно плавание.
Иглорефлексотерапия. Если сустав еще не деформирован, иглоукалывание может восстановить его подвижность за счет снятия отека и боли.
Механотерапия. Упражнения с применением тренажеров, позволяющих разрабатывать суставы эффективно, но без чрезмерных перегрузок. Самый популярный вид механотерапии — велотренажер. Рекомендуется в период реабилитации после лечения запущенного артроза, в качестве профилактики болезней суставов. Назначается индивидуально в зависимости от веса, возраста, истории болезни.
Вытяжение суставов. Полость сустава и суставная щель могут быть увеличены методом механического вытяжения. Развитие артроза после курса этих процедур замедляется.
Диетотерапия. Должна быть направлена на снижение веса, чтобы уменьшить нагрузку на колено, улучшить обмен веществ, предотвратить отложение солей, обеспечить питание хрящевой ткани.
Ортопедическое лечение. Использование специальных стелек для обуви, наколенников и тростей позволяет снять излишнюю нагрузку с больного сустава и облегчить ходьбу.

Консервативное лечение способно затормозить развитие гонартроза коленного сустава на долгие годы, но иногда все же требуется хирургическое вмешательство.

Методы хирургического лечения

Оперативное вмешательство направлено не столько на снятие симптомов заболевания, сколько на устранение его причин. Применяется при 2–3 степенях тяжести артроза.

Пункция.Это откачивание жидкости из суставной полости с помощью шприца. В результате снижается давление на сустав, восстанавливается подвижность, уменьшается воспаление. Процедура проводится амбулаторно. Данный метод относится к малоинвазивному вмешательству.
Артроскопия. Если требуется очистить сустав от элементов разрушенных хрящей, проводится эндоскопическая операция под контролем микровидеокамеры. Такое вмешательство переносится легче, чем традиционное хирургическое, и не требует длительной реабилитации.
Околосуставная остеотомия. Метод классической хирургии. Деформированное колено распиливается для придания ему правильной формы и фиксируется при помощи аппарата Илизарова или металлических пластин. Остеотомия требует нескольких месяцев реабилитации.
Эндопротезирование. Замена больного сустава биосовместимой (обычно титановой) конструкцией, позволяющей вернуть пациенту нормальную подвижность. Реабилитация может занять около года.

Врачи-ортопеды советуют бережно относиться к коленным суставам, если вы находитесь в группе риска. После 40 лет следует следить за своим весом, избегать физических перегрузок и травм, носить удобную обувь на небольшом устойчивом каблуке, заниматься плаванием.

Источник