Ювенільний ревматоїдний артрит симптоми

Ювенильный ревматоидный артрит

Ювенильный ревматоидный артрит – это прогрессирующее деструктивно-воспалительное поражение суставов у детей, развившееся в возрасте до 16 лет и сочетающееся с внесуставной патологией. Суставная форма заболевания проявляется отеком, деформацией, контрактурой крупных и мелких суставов конечностей, шейного отдела позвоночника; системная форма сопровождается общими симптомами: высокой лихорадкой, полиморфной сыпью, генерализованной лимфаденопатией, гепатоспленомегалией, поражением сердца, легких, почек. Диагноз ювенильного ревматоидного артрита основан на данных клинической картины, лабораторного обследования, рентгенографии и пункции суставов. При ювенильном ревматоидном артрите назначаются НПВС, глюкокортикостероиды, иммунодепрессанты, ЛФК, массаж, физиопроцедуры.

Общие сведения

Ювенильный (юношеский) ревматоидный артрит – диффузное заболевание соединительной ткани с преимущественным поражением суставов, развивающееся в детском и подростковом возрасте. Ювенильный ревматоидный артрит является самым распространенным заболеванием в детской ревматологии. Согласно статистике, он диагностируется у 0,05-0,6% юных пациентов во всем мире. Обычно патология проявляется не раньше двухлетнего возраста, при этом в 1,5-2 раза чаще встречается у девочек. Ювенильный ревматоидный артрит относится к инвалидизирующей ревматической патологии, часто приводит к потере трудоспособности уже в молодом возрасте.

Ювенильный ревматоидный артрит

Причины

Предположительно, к развитию ювенильного ревматоидного артрита приводит сочетание различных экзогенных и эндогенных повреждающих факторов и гиперчувствительность организма к их воздействию. Манифестации ювенильного ревматоидного артрита может способствовать:

перенесенная острая инфекция, (чаще всего, вирусная, вызванная парвовирусом B19, вирусом Эпштейна-Барра, ретровирусами);
травма суставов;
инсоляция или переохлаждение;
инъекции белковых препаратов.

Потенциально артритогенными стимулами могут выступать белки коллагена (типов II, IX, X, XI, олигомерный матриксный белок хряща, протеогликаны). Важную роль играет семейно-генетическая предрасположенность к развитию ревматической патологии (носительство определенных сублокусов HLA-антигенов).

Патогенез

Одним из ведущих звеньев патогенеза ювенильного ревматоидного артрита является врожденное или приобретенное нарушение иммунитета, приводящее к развитию аутоиммунных процессов. В ответ на воздействие причинного фактора образуются модифицированные IgG (аутоантигены), на которые происходит выработка аутоантител – ревматоидных факторов. Входя в состав циркулирующих иммунных комплексов, РФ запускает ряд цепных патологических реакций, приводящих к повреждению синовиальной оболочки и эндотелия сосудов, развитию в них негнойного хронического воспаления экссудативно-альтеративного, а затем пролиферативного характера.

Отмечается образование микроворсинок, лимфоидных инфильтратов, разрастаний грануляционной ткани (паннуса) и эрозий на поверхности суставного хряща, деструкция хряща и эпифизов костей, сужение суставной щели, атрофия мышечных волокон. Прогрессирующее фиброзно-склеротическое поражение суставов возникает у детей с серопозитивным и системным вариантом ювенильного ревматоидного артрита; приводит к необратимым изменениям в суставах, развитию подвывихов и вывихов, контрактур, фиброзного и костного анкилоза, ограничению функции суставов. Деструкция соединительной ткани и изменения в сосудах также проявляются в других органах и системах. Ювенильный ревматоидный артрит может протекать и при отсутствии ревматоидного фактора.

Классификация

Ювенильный ревматоидный артрит — самостоятельная нозологическая единица, напоминающая ревматоидный артрит у взрослых, но отличающаяся от него по суставным и внесуставным проявлениям. Классификация американской коллегии ревматологов (AKP) выделяет 3 варианта ювенильного ревматоидного артрита:

системный
полиартикулярный
олиго- (пауци-) артикулярный (типы I и II). На олигоартрит типа I приходится до 35-40% случаев заболевания, болеют в основном девочки, дебют — в возрасте до 4 лет. Олигоартрит типа II отмечается у 10-15% больных, в основном у мальчиков, начало – в возрасте старше 8 лет.

По иммунологическим характеристикам (наличию ревматоидного фактора) ювенильный ревматоидный артрит подразделяют на серопозитивный (РФ+) и серонегативный (РФ-). По клинико-анатомическим особенностям различают:

суставную форму (с увеитом или без него) в виде полиартрита с поражением более 5 суставов или олигоартрита с поражением от 1 до 4-х суставов;
суставно-висцеральную форму, включающую синдром Стилла, синдром Висслера-Фанкони (аллергосептический);
форму с ограниченными висцеритами (поражением сердца, легких, васкулитом и полисерозитом).

Течение ювенильного ревматоидного артрита может быть медленно, умеренно или быстро прогрессирующим. Существует 4 степени активности ювенильного ревматоидного артрита (высокая — III, средняя — II, низкая – I, ремиссия – 0) и 4 класса заболевания (I–IV) в зависимости от степени нарушения функции суставов.

Симптомы ювенильного ревматоидного артрита

Суставная форма

В большинстве случаев ЮРА начинается остро или подостро. Острый дебют более характерен для генерализованной суставной и системной форм заболевания с рецидивирующим течением. При более распространенной суставной форме развивается моно-, олиго- или полиартрит, часто симметричного характера, с преимущественным вовлечением крупных суставов конечностей (коленных, лучезапястных, локтевых, голеностопных, тазобедренных), иногда и мелких суставов (2-го, 3-го пястно-фаланговых, проксимальных межфаланговых).

Возникают отечность, деформация и локальная гипертермия в области пораженных суставов, умеренная болезненность в покое и при движении, утренняя скованность (до 1 ч и более), ограничение подвижности, изменение походки. Маленькие дети становятся раздражительными, могут перестать ходить. Встречаются кистозные образования, грыжевые выпячивания в области пораженных суставов (например, киста подколенной ямки). Артрит мелких суставов рук приводит к веретенообразной деформации пальцев. При ювенильном ревматоидном артрите часто поражается шейный отдел позвоночника (боль и скованность в области шеи) и ВНЧС («птичья челюсть»). Поражение тазобедренных суставов развивается обычно на поздних стадиях заболевания.

Может отмечаться субфебрилитет, слабость, умеренная спленомегалия и лимфаденопатия, снижение массы тела, замедление роста, удлинение или укорочение конечностей. Суставная форма ювенильного ревматоидного артрита нередко сочетается с ревматоидным поражением глаз (увеитом, иридоциклитом), резким падением остроты зрения.

Ревматоидные узелки характерны для РФ-положительной полиартрической формы заболевания, возникающей у детей старшего возраста, имеющей более тяжелое течение, риск развития ревматоидного васкулита и синдрома Шегрена. РФ-отрицательный ювенильный ревматоидный артрит возникает в любом детском возрасте, имеет сравнительно легкое течение с редким образованием ревматоидных узелков.

Системная форма

Системная форма характеризуется выраженными внесуставными проявлениями: упорной фебрильной лихорадкой гектического характера, полиморфной сыпью на конечностях и туловище, генерализованной лимфаденопатией, гепатолиенальным синдромом, миокардитом, перикардитом, плевритом, гломерулонефритом.

Поражение суставов может проявиться в начальный период системного ювенильного ревматоидного артрита или спустя несколько месяцев, принимая при этом хроническое рецидивирующее течение. Синдром Стилла чаще наблюдается у детей дошкольного возраста, для него характерен полиартрит с поражением мелких суставов. Синдром Висслера-Фанкони обычно возникает в школьном возрасте и протекает с доминированием полиартрита крупных, в т. ч. тазобедренных суставов без выраженных деформаций.

Осложнения

Осложнениями ювенильного ревматоидного артрита являются вторичный амилоидоз почек, печени, миокарда, кишечника, синдром активации макрофагов с возможным летальным исходом, сердечно-легочная недостаточность, задержка роста. Олигоартрит типа I сопровождается хроническим иридоциклитом с риском потери зрения, олигоартрит типа II – спондилоартропатией. Прогрессирование ювенильного ревматоидного артрита приводит к стойкой деформации суставов с частичным или полным ограничением их подвижности и ранней инвалидизации.

Диагностика

Диагностика ювенильного ревматоидного артрита основана на данных анамнеза и осмотра ребенка детским ревматологом и детским офтальмологом, лабораторных исследований (Hb, СОЭ, наличие РФ, антинуклеарных антител), рентгенографии и МРТ суставов, пункции сустава (артроцентеза). Критериями ювенильного ревматоидного артрита являются:

Дебют до 16 лет.
Длительность заболевания свыше 6 недель.
Наличие минимум 2-3-х признаков:

симметричный полиартрит,
деформации мелких суставов кистей,
деструкция суставов,
ревматоидные узелки,
позитивность по РФ,
положительные данные биопсии синовиальной оболочки,
увеит.

Рентгенологическая стадия ювенильного ревматоидного артрита определяется по следующим признакам:

I — эпифизарный остеопороз;
II — эпифизарный остеопороз с сужением суставной щели, единичными краевыми дефектами (узурами);
III — деструкция хряща и кости, многочисленные узуры, подвывихи суставов;
IV — деструкция хряща и кости с фиброзным или костным анкилозом.

Дифференциальная диагностика проводится с ювенильным анкилозирующим спондилитом, ювенильным псориатическим артритом, реактивным и инфекционным артритом, болезнью Бехтерева, болезнью Рейтера, СКВ, воспалительными заболеваниями кишечника (болезнью Крона, болезнью Уиппла), опухолями костей, острым лейкозом.

Лечение ювенильного ревматоидного артрита

Лечение ЮРА длительное и комплексное, начинается сразу после установления диагноза. В период обострения ограничивается двигательная активность (исключаются бег, прыжки, активные игры), запрещается пребывание на солнце. В питании ограничения касаются соли, белков, углеводов и жиров животного происхождения, сладостей. Рекомендуется пища с высоким содержанием растительных жиров, кисломолочная продукция с низкой жирностью, фрукты, овощи, прием витаминов группы В, РР, С.

Медикаментозная терапия ювенильного ревматоидного артрита включает симптоматические (противовоспалительные) препараты быстрого действия и патогенетические (базисные) средства, физиотерапию:

в острый период суставного синдрома назначаются НПВС (диклофенак, напроксен, нимесулид)
при необходимости используют глюкокортикостероиды (преднизолон, бетаметазон) внутрь, местно и внутрисуставно или в виде пульс-терапии.
назначают базисные препараты-иммунодепрессанты (метотрексат, сульфасалазин).
важным компонентом терапии ювенильного ревматоидного артрита является ЛФК, массаж, физиопроцедуры (лекарственный фонофорез, грязевые, парафиновые, озокеритовые аппликации, УФО, лазеротерапия) и лечение природными факторами.

Комплексная терапия позволяет снизить потребность в симптоматических препаратах, предупредить прогрессирование, продлить ремиссию и улучшить прогноз ювенильного ревматоидного артрита. При выраженных деформациях суставов и развитии тяжелых анкилозов показано протезирование суставов.

Прогноз и профилактика

Ювенильный ревматоидный артрит является пожизненным диагнозом. При адекватном лечении и регулярном наблюдении ревматолога возможна длительная ремиссия без выраженных деформаций и утраты функции суставов с удовлетворительным качеством жизни (учёба, работа по профессии). Риск обострения может сохраняться многие годы. Более неблагоприятный прогноз при раннем дебюте, непрерывно рецидивирующем течении, РФ+ полиартритной и системной формах ювенильного ревматоидного артрита, приводящих к развитию осложнений, выраженным ограничениям движений в суставах и инвалидизации.

Для профилактики обострений ювенильного ревматоидного артрита нужно избегать инсоляции, переохлаждения, смены климатического пояса, ограничить контакты с инфекционными больными, исключить профилактические прививки и прием иммуностимуляторов.

Источник

Визначення

Ювенільний ревматоїдний артрит – найбільш часта форма артриту у дітей та підлітків. Це хронічне захворювання, що супроводжується набряком і болем у суглобах.

Причини

Причина Ювенільного ревматоїдного артриту невідома. Вважається аутоімунним захворюванням, при якому імунна система людини в результаті збою атакує власний організм.

Ювенільний ревматоїдний артрит маніфестує у віці до 16 років.

Виділяють кілька типів:

Можливі ускладнення:

Системний Ювенільний ревматоїдний артрит включає комбіноване ураження суглобів (біль і припухлість), підвищення температури (до 40 ° С), ревматичний висип.
При олігоартриті, як правило, уражається кілька суглобів, найчастіше кульшові, колінні, гомілковостопні.
Поліартрит – множинне ураження суглобів. Ця форма може переходити в ревматоїдний артрит. Вражати як великі, так і малі суглоби рук і ніг, суглоби нижньої щелепи і шийного відділу хребта.

Інші захворювання також можуть викликати симптоми схожі з ювенільним ревматоїдним артритом. У їх числі:

Можливі ускладнення:

Хвороба Лайма, ревматизм, остеомієліт та інші інфекційні захворювання
Саркоїдоз, псоріатичний артрит, васкуліт
Запальні захворювання кишечника

Симптоми

Загальні:

Можливі ускладнення:

Лихоманка. Підвищення температури тіла до 40° С
Ревматоїдний висип, що виникає і зникає з підвищеною температурою
Збільшення лімфатичних вузлів

Суглобові:

Можливі ускладнення:

Ранкова скутість
Біль в області суглоба
Обмеження обсягу рухів
Суглоби стають теплими і опухлими, іноді відзначається почервоніння шкіри над ними
Розвивається кульгавість
З’являється біль у спині

Очні:

Можливі ускладнення:

Почервоніння і біль в очах (увеїт)
Світлобоязнь
Можуть з’являтися зорові порушення

Обстеження і аналізи

При огляді у дітей можуть спостерігатися:

Можливі ускладнення:

Збільшення печінки
Збільшення селезінки
Збільшення лімфатичних вузлів

Аналізи:

Можливі ускладнення:

Ревматоїдний фактор
Підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ)
Підвищення рівня антинуклеарних антитіл (ANA)
Зміни в загальному аналізі крові
Позитивний HLA-B27

Також не виключені негативні результати аналізів при ювенільному ревматоїдному артриті.

Додаткові дослідження:

Можливі ускладнення:

Рентген суглобів
Рентген грудної клітки
ЕКГ
Консультація офтальмолога

Лікування

При незначному числі уражених суглобів для зменшення больового синдрому та набряків можуть застосовуватися нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), такі як ібупрофен, мелоксикам і т.д.

При виражених набряках і больовому синдромі так само можуть бути застосовані кортикостероїдні препарати.

При системному ювенільному ревматоїдному артриті можуть застосовуватися імуномодулюючі противоревматичні препарати. До них відносяться:

Можливі ускладнення:

Метотрексат і т.п.
Біологічні препарати

Важливим елементом лікування дітей з ювенільним ревматоїдним артритом є лікувальна фізкультура і фізіотерапія.

У рідкісних випадках потрібне хірургічне лікування.

Можливі ускладнення:

Руйнування суглобів
Уповільнення темпів зростання
Нерівномірний ріст рук і ніг
Погіршення (втрата) зору від хронічного увеїту
Анемія
Запалення серцевого сумки (перикардит)
Хронічний біль

Профілактика

На даний момент не існує ефективних методів профілактики Ювенільного ревматоїдного артриту.

Читайте також:

Артрит>>>
Ревматоїдний артрит>>>
Реактивний артрит>>>
Подагра. Подагричний артрит>>>
Псоріатичний артрит>>>
Хвороба Бехтєрєва (Анкилозірующий спондилодисцит)>>>
Артроз (Остеоартроз)>>>

Источник

Ювенільний ревматоїдний артрит симптоми

Ювенільний (юнацький) ревматоїдний артрит — дифузне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням суглобів, що розвивається в дитячому і підлітковому віці. Ювенільний ревматоїдний артрит є найпоширенішим захворюванням в дитячій ревматології. Згідно зі статистикою, він діагностується у 0,05-0,6% юних пацієнтів у всьому світі. Зазвичай патологія проявляється не раніше дворічного віку, при цьому в 1,5-2 рази частіше зустрічається у дівчаток. Ювенільний ревматоїдний артрит відноситься до тяжкої ревматичної патології, часто призводить до втрати працездатності вже в молодому віці.

Причини ювенільного ревматоїдного артриту

Імовірно, до розвитку ювенільного ревматоїдного артриту призводить поєднання різних екзогенних і ендогенних факторів і гіперчутливість організму до їх впливу. Маніфестації ювенільного ревматоїдного артриту може сприяти перенесена гостра інфекція, (найчастіше, вірусна, викликана парвовирусом B19, вірусом Епштейна-Барра, ретровирусами), травма суглобів, інсоляція чи переохолодження, ін`єкції білкових препаратів. Потенційно артрітогеннимі стимулами можуть виступати білки колагену (типів II, IX, X, XI, олігомерного матриксний білок хряща, протеоглікани). Важливу роль відіграє сімейно-генетична схильність до розвитку ревматичної патології (носійство певних сублокусом HLA-антигенів).

Одним з провідних ланок патогенезу ювенільного ревматоїдного артриту є вроджене або придбане порушення імунітету, що приводить до розвитку аутоімунних процесів. У відповідь на вплив причинного фактора утворюються модифіковані IgG (аутоантигени), на які відбувається вироблення аутоантитіл — ревматоїдних факторів. Входячи до складу циркулюючих імунних комплексів, РФ запускає ряд ланцюгових патологічних реакцій, що призводять до пошкодження синовіальної оболонки і ендотелію судин, розвитку в них негнійного хронічного запалення ексудативно-альтеративного, а потім пролиферативного характеру.

Відзначається освіту мікроворсинок, лімфоїдних інфільтратів, розростань грануляційної тканини (паннуса) і ерозій на поверхні суглобового хряща, деструкція хряща і епіфізів кісток, звуження суглобової щілини, атрофія м`язових волокон. Прогресуюче фіброзно-склеротическое ураження суглобів виникає у дітей з серопозитивним і системним варіантом ювенільного ревматоїдного артріта- призводить до незворотних змін в суглобах, розвитку підвивихів і вивихів, контрактур, фіброзного і кісткового анкілозу, обмеження функції суглобів. Деструкція сполучної тканини і зміни в судинах також проявляються в інших органах і системах. Ювенільний ревматоїдний артрит може протікати і за відсутності ревматоїдного фактора.

Класифікація ювенільного ревматоїдного артриту

Ювенільний ревматоїдний артрит — самостійна нозологічна одиниця, що нагадує ревматоїдний артрит у дорослих, але відрізняється від нього по суглобовим і позасуглобових проявів. Класифікація американської колегії ревматологів (AKP) виділяє 3 варіанти ювенільного ревматоїдного артриту: системний, поліартікулярний і олиго- (пауці-) артікулярний (типи I і II). На олігоартріт типу I доводиться до 35-40% випадків захворювання, хворіють в основному дівчатка, дебют — у віці до 4 років. Олигоартрит типу II відзначається у 10-15% хворих, в основному у хлопчиків, початок — у віці старше 8 років.

За імунологічними характеристиками (наявності ревматоїдного фактора) ювенільний ревматоїдний артрит поділяють на серопозитивний (РФ +) і серонегативний (РФ-). За клініко-анатомічним особливостям розрізняють:

суглобову форму (З увеитом або без нього) у вигляді поліартриту з ураженням більше 5 суглобів або олигоартрита з поразкою від 1 до 4-х суставов-
суглобово- висцеральную форму, що включає синдром Стілла, синдром Вісслер-Фанконі (аллергосептіческій) —
форму з обмеженими вісцеритами (Ураженням серця, легенів, васкулитом і полисерозитом).

Перебіг ювенільного ревматоїдного артриту може бути повільно, помірно або швидко прогресуючим. Існує 4 ступеня активності ювенільного ревматоїдного артриту (висока — III, середня — II, низька — I, ремісія — 0) і 4 класу захворювання (I-IV) в залежності від ступеня порушення функції суглобів.

Симптоми ювенільного ревматоїдного артриту

У більшості випадків ювенільний ревматоїдний артрит починається гостро або підгостро. Гострий дебют більш характерний для генералізованої суглобової і системної форм захворювання з рецидивуючим перебігом. При більш поширеною суглобової формі розвивається моно-, оліго- або поліартрит, часто симетричного характеру, з переважним залученням великих суглобів кінцівок (колінних, променезап`ясткових, ліктьових, гомілковостопних, тазостегнових), Іноді і дрібних суглобів (2-го, 3-го п`ястно-фалангових, проксимальних міжфалангових).

Виникають набряки, деформація і локальна гіпертермія в області уражених суглобів, помірна болючість в спокої і при русі, ранкова скутість (до 1 год і більше), обмеження рухливості, зміна ходи. Маленькі діти стають дратівливими, можуть перестати ходити. Зустрічаються кістозні утворення, грижовоговипинання в області уражених суглобів (наприклад, кіста підколінної ямки). Артрит дрібних суглобів рук призводить до веретенообразной деформації пальців. При ювенільному ревматоїдному артриті часто уражається шийний відділ хребта (біль і скутість в області шиї) і СНЩС («пташина щелепу»). Поразка тазостегнових суглобів розвивається зазвичай на пізніх стадіях захворювання.

Може відзначатися субфебрилітет, слабкість, помірна спленомегалія і лімфаденопатія, зниження маси тіла, уповільнення росту, подовження або вкорочення кінцівок. Суглобова форма ювенільного ревматоїдного артриту нерідко поєднується з ревматоїдним ураженням очей (увеитом, иридоциклитом), Різким падінням гостроти зору. Ревматоїдні вузлики характерні для РФ-позитивної полиартрического форми захворювання, що виникає у дітей старшого віку, що має більш важкий перебіг, ризик розвитку ревматоїдного васкуліту і синдрому Шегрена. РФ-негативний ювенільний ревматоїдний артрит виникає в будь-якому дитячому віці, має порівняно легкий перебіг з рідкісним освітою ревматоїдних вузликів.

Системна форма характеризується вираженими позасуглобовими проявами: наполегливої фебрильною лихоманкою гектического характеру, поліморфним висипом на кінцівках і тулубі, генералізованою лімфаденопатією, гепатоліенальним синдромом, міокардитом, перикардитом, плевритом, гломерулонефрит. Поразка суглобів може проявитися в початковий період системного ювенільного ревматоїдного артриту або через кілька місяців, приймаючи при цьому хронічний рецидивуючий перебіг. Синдром Стілла частіше спостерігається у дітей дошкільного віку, для нього характерний поліартрит з ураженням дрібних суглобів. Синдром Вісслер-Фанконі зазвичай виникає в шкільному віці і протікає з домінуванням поліартриту великих, в т. Ч. Тазостегнових суглобів без виражених деформацій.

Ускладненнями ювенільного ревматоїдного артриту є вторинний амілоїдоз нирок, печінки, міокарда, кишечника, синдром активації макрофагів з можливим летальним результатом, серцево-легенева недостатність, затримка росту. Олигоартрит типу I супроводжується хронічним иридоциклитом з ризиком втрати зору, олігоартріт типу II — спондилоартропатии. Прогресування ювенільного ревматоїдного артриту призводить до стійкої деформації суглобів з частковим або повним обмеженням їх рухливості і ранньої інвалідизації.

Діагностика ювенільного ревматоїдного артриту

Діагностика ювенільного ревматоїдного артриту заснована на даних анамнезу та огляду дитини дитячим ревматологом і дитячим офтальмологом, лабораторних досліджень (Hb, ШОЕ, наявність РФ, антинуклеарних антитіл), рентгенографії і МРТ суглобів, пункції суглоба (артроцентеза).

Критеріями ювенільного ревматоїдного артриту є: дебют до 16 років-тривалість захворювання понад 6 тижнів-наявність мінімум 2-3-х ознак (симетричний поліартрит, деформації дрібних суглобів кистей, деструкція суглобів, ревматоїдні вузлики, позитивність по РФ, позитивні дані біопсії синовіальної оболонки, увеїт).

Рентгенологічна стадія ювенільного ревматоїдного артриту визначається за такими ознаками: I — епіфізарний остеопороз- II — епіфізарний остеопороз зі звуженням суглобової щілини, одиничними крайовими дефектами (узури) — III — деструкція хряща і кістки, численні узури, підвивихи суставов- IV — деструкція хряща і кістки з фіброзним або кістковим анкілозом.

Диференціальна діагностика проводиться з ювенільний анкілозивний спондиліт, ювенільний псоріатичний артрит, реактивним і інфекційним артритом, хворобою Бехтерева, хворобою Рейтера, ВКВ, запальними захворюваннями кишечника (хворобою Крона, хворобою Уиппла), пухлинами кісток, гострим лейкозом.

Лікування ювенільного ревматоїдного артриту

Лікування ювенільного ревматоїдного артриту тривалий і комплексне, починається відразу після встановлення діагнозу. У період загострення обмежується рухова активність (виключаються біг, стрибки, активні ігри), забороняється перебування на сонці. У харчуванні обмеження стосуються солі, білків, вуглеводів і жирів тваринного походження, солодощів. Рекомендується їжа з високим вмістом рослинних жирів, кисломолочна продукція з низьким вмістом жиру, фрукти, овочі, прийом вітамінів групи В, РР, С.

Медикаментозна терапія ювенільного ревматоїдного артриту включає симптоматичні (протизапальні) препарати швидкої дії і патогенетичні (базисні) кошти. У гострий період суглобового синдрому призначаються НПЗЗ (диклофенак, напроксен, німесулід), при необхідності — глюкокортикоїди (преднізолон, бетаметазон) всередину, місцево і внутрисуставно або у вигляді пульс-терапії. Тривале застосування базисних препаратів-імунодепресантів (метотрексату, сульфасалазина) дозволяє знизити потребу в симптоматичних препаратах, попередити прогресування, продовжити ремісію і поліпшити прогноз ювенільного ревматоїдного артриту.

Важливим компонентом терапії ювенільного ревматоїдного артриту є ЛФК, масаж, фізіопроцедури (лікарський фонофорез, грязьові, парафінові, озокеритові аплікації, УФО, лазеротерапія) і лікування природними факторами. При виражених деформаціях суглобів і розвитку важких анкилозов показано протезування суглобів.

Прогноз і профілактика ювенільного ревматоїдного артриту

Ювенільний ревматоїдний артрит є довічним діагнозом. При адекватному лікуванні і регулярному спостереженні ревматолога можлива тривала ремісія без виражених деформацій і втрати функції суглобів з задовільною якістю життя (навчання, робота за фахом). Ризик загострення може зберігатися багато років. Більш несприятливий прогноз при ранньому дебюті, безперервно рецидивуючому перебігу, РФ + поліартрітной і системної формах ювенільного ревматоїдного артриту, що призводять до розвитку ускладнень, вираженим обмеженням рухів в суглобах та інвалідизації. Для профілактики загострень ювенільного ревматоїдного артриту потрібно уникати інсоляції, переохолодження, зміни кліматичного поясу, обмежити контакти з інфекційними хворими, виключити профілактичні щеплення і прийом імуностимуляторів.

Источник