Що таке подагра і як лікувати

Подагра — це системна патологія, яка характеризується підвищеним рівнем сечової кислоти в крові та відкладенням кристалів сечової кислоти в м’яких тканинах, і запальними процесами, котрі відбуваються після цього. У багатьох країнах подагра займає 2 місце після остеопорозу за частотою серед ревматологічних захворювань. Найбільш захворювання поширене серед осіб старшого віку, у чоловіків зустрічається частіше, ніж у жінок.

Невід’ємним симптомом подагри є подагричний вузол, або подагричний тофус. Тофус — це відкладення в підшкірній клітковині над суглобами кисті, стопи, ліктьових суглобах, вушних раковинах, передпліччях, гомілці, стегнах кристалів сечової кислоти у вигляді гранульом.

Класифікація

В основі численних класифікацій подагри лежать етіологічні чинники, клінічні прояви, особливості перебігу захворювання та інші критерії.

Залежно від причин виникнення виділяють наступні види подагри:

ідіопатична;
свинцева;
молібденова;
вапняна;
лікарська;
ревматоїдна;
тофусна;
вторинна;
обумовлена порушенням ниркової функції;
неуточненої етіології.

Подагра може мати хронічний або гострий перебіг, бути первинною або вторинною.

Первинна подагра виникає в результаті підвищеного виділення або у зв’язку зі зниженням виведення з організму сечової кислоти. Вторинна форма патології з’являється на тлі різних захворювань, внаслідок прийому медикаментів деяких груп, при порушенні роботи нирок, через генетично обумовлені дефекти тощо.

Стадії розвитку подагри:

асимптоматична гіперурикемія — протікає без ознак;
гострий артрит, формування ущільнень;
інтермитуюча стадія — чергування подагричних атак з безсимптомними міжнападними проміжками;
хронічна подагра.

Причини виникнення та механізм розвитку

Головні причини подагри лежать в збільшенні концентрації сечової кислоти в крові (гіперурикемія), що призводить до відкладення в тканинах кристалів цієї кислоти. Чим вище цей показник, тим більша ймовірність розвитку подагри.

Головні причини подагри:

Генетичні фактори
Надлишкова вага
Гіпертонія
Ниркова недостатність
Гіперглікемія
Отруєння свинцем
Прийом алкогольних і цукровмісних напоїв
Значне споживання тваринного білка
Прийом деяких лікарських препаратів (сечогінних, цитотоксичних засобів, саліцилатів, бета-блокаторів, нікотината та ін.)

Велике значення в розвитку подагри належить станам, що характеризуються посиленням пуринового метаболізму й підвищеним вмістом сечової кислоти в крові: мієло- й лімфопроліферативні хвороби, гемоглобінопатії, хронічна гемолітична анемія, таласемія, вторинна поліцитемія, псоріаз. Підвищення синтезу пуринів спостерігається при синдромі Lesch-Nyhan і дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

До провокуючих факторів розвитку гострого нападу артриту відносяться:

травми;
похибки в дієті (переїдання або голодування);
вживання значної кількості алкогольних напоїв;
гострі інфекційні захворювання;
хірургічні втручання;
зневоднення;
відвідування лазні або сауни.

Кристали сечової кислоти утворюються в синовіальній рідині, що заповнює порожнину суглоба, і в оточуючих тканинах. Це запускає цілий ряд імунних реакцій. Захисні клітини організму фагоцитують (захоплюють) кристали сечової кислоти, і після загибелі цих клітин виділяються прозапальні речовини. Все це сприяє розвитку гострої запальної реакції і виникненню подагричного артриту.

Хронічне запалення може протікати і без нападу артриту.

Клінічна картина

Основні клінічні ознаки подагри — подагричні атаки (напади гострого артриту). Дуже часто напад стосується суглобів стоп, особливо першого плюснефалангового суглоба. Подагрична атака триває найчастіше від 7 до 10 днів. Між нападами симптоми подагри, як правило, відсутні.

Основні клінічні симптоми подагри:

раптовий початок і швидке наростання болю;
розвиток нападу в нічний час або в ранні ранкові години;
формування ущільнень в області м’яких тканин, суглобів, різних органах;
гіперемія, припухлість в області ураженого суглоба;
порушення функцій ураженого суглоба.

Крім плюснефалангового суглоба великого пальця, в запальному процесі можуть бути задіяні суглоби кистей, ліктьові, колінні та інші суглоби стопи.

Симптоми подагри характеризуються і загальними ознаками запалення — підвищенням температури, ознобом і загальною слабкістю.

Для захворювання характерна наявність нефролітіазу (нирковокам’яна хвороба) або подагричної нефропатії (ураження паренхіми нирок).

Хронічна подагра характеризується стійким ураженням суглобів у вигляді оліго- або поліартриту. Запальні зміни в суглобах спостерігаються більш ніж 3 місяці.

Ускладнення

Подагра належить до захворювань, які самостійно пройти не можуть. Вона швидко прогресує і веде до серйозних ускладнень.

Несприятливі наслідки подагри:

множинне ураження суглобів;
обмеженість у рухах;
сильні постійні суглобові болі;
відкладення каменів в нирках;
ниркова недостатність.

У найбільш важких випадках подагра веде до летального результату.

Діагностика

Діагностика подагри включає всі стадії діагностичних заходів: ретельний збір анамнезу (спадкова схильність, наявність провокуючих захворювань, порушення обміну речовин і т.п.), фізикальне обстеження, лабораторні та інструментальні дослідження.

При фізикальному огляді ревматолог оцінює наявність артриту, вивчає місця можливого утворення тофусів, їх розміри, аналізує рухливість суглобів.

Лабораторні аналізи:

загальний аналіз крові;
біохімічний аналіз крові;
загальний аналіз сечі;
дослідження рівня сечової кислоти в крові;
аналіз сироваткових рівнів АЛТ, АСТ, креатиніну, сечовини, глюкози;
дослідження синовіальної рідини, вмісту тофуса;
бактеріологічний аналіз синовіальної рідини;
визначення швидкості клубочкової фільтрації.

Лабораторна діагностика пункції суглоба може проводитися в гострий період і між нападами.

У постановці правильного діагнозу велику роль відіграють методи променевої діагностики.

Інструментальна діагностика подагри:

УЗД суглобів і нирок;
рентген «цільових» суглобів;
подвійна енергетична комп’ютерна томографія суглобів;
МРТ.

Диференціальна діагностика проводиться з септичним, пірофосфатним, реактивним, псоріатичним, ревматоїдним, посттравматичним артритами, з периферичною формою спондилоартрита, флегмоною, бешиховим (рожистим) запаленням, остеоартрозом.

Лікування

Для оптимального і найбільш ефективного лікування подагри необхідно підібрати комбінацію немедикаментозних і фармакологічних підходів, що враховують дані лабораторних та інструментальних досліджень, стадію захворювання, фактори ризику (стать, вік, надмірна вага, гострий напад або період між нападами і т.п.).

Основна мета лікування подагри — це досягнення нормативних показників сироваткового рівня сечової кислоти для запобігання нападів артриту і розсмоктування вже наявних відкладень кристалів.

Лікувальні заходи повинні бути спрямовані на:

зменшення больового синдрому;
попередження прогресування захворювання й відкладення кристалів сечової кислоти в суглобах і нирках;
профілактику та лікування супутніх захворювань і ускладнень медикаментозного лікування.

Медикаментозне лікування подагри:

нестероїдні протизапальні препарати;
колхіцин;
глюкокортикоїди.

Лікування подагри проводиться протягом усього життя пацієнта, його основу складає медикаментозна уратзнижуюча терапія.

Полегшує болі фіксація хворого суглоба в припіднятому стані та фізіопроцедури.

Оперативне лікування подагри не є основним, а застосовується найчастіше для видалення підшкірних тофусів, з косметичною метою, або в ситуаціях, коли подагра призводить до розвитку важких ускладнень.

Якісне лікування подагри неможливо без дієтотерапії й зниження ваги при ожирінні.

Дієта при подагрі:

обмеження вживання білкових продуктів тваринного походження (м’ясо, риба);
відмова від прийому алкоголю, підсолоджених газованих напоїв, мінеральних вод, порошкових соків;
відмова від жирної і копченої їжі;
включення в щоденний раціон молочних продуктів;
щоденне вживання до 2 літрів води.

Профілактика

На сьогоднішній день не розроблено неспецифічні або специфічні методи профілактики подагри. Особам, у яких є великий ризик розвитку захворювання, рекомендується дотримуватися особливої дієти, стежити за правильною вагою, утримуватися від прийому спиртних напоїв, приймати ліки тільки під контролем лікаря. Фармакологічна профілактика подагри може проводитися особам, які проходять хіміотерапію з приводу злоякісних новоутворень, хворим на лімфопроліферативні захворювання.

Луріна Наталія Анатоліївна

Автор статті:

Лікар-кардіолог вищої категорії, лікар-ревматолог вищої категорії

Який лікар лікує подагру?

Не знаєте, до якого фахівця звернутися з приводу запалення, хворобливості і зміни форми суглобів? Вам потрібно зателефонувати за номерами, вказаними на сайті клініки, і записатися на консультацію до ревматолога. У нас ви можете пройти сучасну діагностику, встановити точний діагноз і отримати найбільш ефективне лікування подагри в Києві. Вас чекають кращі фахівці Оболоні й Печерська!

Луріна Наталія Анатоліївна

Лікар-кардіолог вищої категорії, лікар-ревматолог вищої категорії

Источник

Подагра или подагрический артрит — это ревматическое заболевание системного характера, причиной которого является повышенное содержание мочевой кислоты в крови (больше 6,8 мг/дл). Состояние артрита развивается из-за кристаллизации моноурата натрия в синовиальной жидкости с последующим фагоцитозом и образованием инфламмасом. Именно последние являются главным механизмом системного воспаления. Подагра, что это за болезнь и как с ней бороться — нужно знать, особенно если на ноге стала беспокоить косточка. Она появляется в области сустава большого пальца. Среди ревматических патологий подагра занимает второе место после остеопороза. Заболевание возникает чаще у мужчин, чем у женщин. Официальная статистика свидетельствует, что 0,3% населения в РФ живут с диагнозом подагра.

Вся важная информация о подагре

Заболевание подагра характеризуется наличием аутовоспалительных особенностей и регулярными острыми приступами. Чаще всего патология развивается в суставах стоп и в области большого пальца, но подагра на руках, в локтях, коленях также может дать о себе знать.

У мужчин заболевание диагностируется после 40 лет, а у женщин — после менопаузы. Приступ подагры сложно спрогнозировать. Он наступает внезапно. Какой именно фактор влияет на кристаллизацию моноурата натрия с последующим образованием тофусных очагов — неизвестно. Нарушение концентрации мочевой кислоты в крови может быть генетически обусловленным или приобретенным.

Какие причины развития патологического состояния суставов

Причины подагры кроются в нарушении пуринового обмена. И большую роль в этом играет питание человека. В списке причин находятся:

чрезмерное употребление пива и алкоголя;
прием ряда лекарств (аспирин, тиазидовые диуретики, циклоспорин);
употребление продуктов с повышенным содержанием пуриновых оснований;
регулярное переедание;
хирургические вмешательства и трансплантация органов;
отравление свинцом;
диабет, псориаз, гипертония, почечная недостаточность, ишемическая болезнь сердца.

Симптомы при подагрическом артрите

p> Симптому подагры проявляются внезапно. Приступы появляются преимущественно в ночное время. Спровоцировать может стресс, эмоциональное перенапряжение, переутомление, незначительная травма или избыточное употребление белковой пищи. Диета при подагре имеет большое значение. С ее помощью можно корректировать состояние и течение болезни.

Признаки подагры:

сильный болевой синдром;
наростание боли в течение 8-12 часов;
покраснение и отечность в области пораженного сустава;
гипертермия кожи и повышение температуры тела;
ограниченная подвижность суставов;
могут быть тофусы с извержением содержимого.

Классификация и виды подагры

По классификации подагра подразделяется две категории. Первичная и вторичная форма обусловлены разными факторами. Клиническая картина имеет отличия. Острая или первичная подагра симптомы проявляет внезапно. Общее самочувствие ухудшается, может быть лейкоцитоз и тахикардия. Приступ подагры может затягиваться до 3 недель. Без терапии и при наличии воспалительного процесса больше 3 месяцев заболевание переходит в хроническую стадию. В системе классификации различают следующие виды подагры:

идиопатическая;
тофусная;
свинцовая;
молибденовая;
известковая;
ревматоидная;
неуточненной этиологии.

Гендерные различия течения заболевания

Соотношение случаев патологии между мужчинами и женщинами составляет в среднем 7:1. Признаки подагры у женщин проявляются меньше по причине низкого содержания мочевой кислоты в крови и более высокого показателя эстрогена в крови. После менопаузы показатель приближается к уровню мужчин.

Если раньше средний возраст для патологии составлял 40 лет, то сейчас начинается от 30. С каждым годом количество пациентов с подагрическим артритом увеличивается. Исследования в этой области показали один из факторов, почему у женщин стала чаще диагностироваться подагра. Причина кроется в приеме диуретиков. В 1/3 случаев это необоснованное решение. Для подагры признаки и лечение у женщин имеют свои особенности в зависимости от возраста. Например, может повыситься риск развития заболевания при ранней менопаузе.

Какие группы людей подвержены ревматической патологии

Подагра, что это за болезнь — основной вопрос, когда начинает ухудшаться самочувствие на фоне характерных симптомов. В группе риска находятся люди, которые:

имеют генетическую предрасположенность;
часто употребляют алкоголь;
в анамнезе имеют частые инфекционные болезни;
впадают в крайности питания (голодание и переедание);
часто посещают сауны и бани.

В чем опасность подагры

Симптомы подагры у женщин и мужчин нельзя игнорировать и терпеть в надежде, что боль утихнет сама. Без должного внимания к купированию приступов большая вероятность разрушения пораженных суставов. Особенно, когда кристаллизация становится ощутимее, боль интенсивнее и патология переходит в хроническую стадию. Диагностика подагры позволяет установить стадию болезни и принять меры. В противном случае возможно развитие осложнений в виде распространения подагрического артрита на другие суставы и мочекаменной болезни.

Подагрический артрит: диагностика и терапия

Проявление признаков подагры и лечение заболевания зависит от интенсивности развития патологии. Диагностические мероприятия начинаются со сбора анамнеза. Врач устанавливает наличие хронических заболеваний, генетической предрасположенности, провоцирующих факторов, образ жизни и привычки питания. Признаки и лечение подагры у мужчин и женщин схожи. Лабораторные и инструментальные исследования состоят из:

анализов крови (общий и биохимический);
общего анализа мочи;
исследования синовиальной жидкости;
исследования уровня мочевой кислоты;
определения уровня уратов в сыворотке;
бактериологии синовиальной жидкости;
пункции сустава (по назначению врача);
МРТ суставов;
УЗИ суставов;
МРТ почек;
УЗИ почек.

Назначение лечения

Для заболевания подагра лечение назначается в зависимости от полученных результатов анализов. Терапия назначается врачом-ревматологом. Полностью вылечить подагру нельзя. С помощью поддерживающей терапии и соблюдения медицинских рекомендаций, контроля питания можно купировать болезненные приступы, их интенсивность и регулярность возникновения. Для подагры клинические рекомендации заключаются в применении фармакологических и немедикаментозных методик. Главная задача — стабилизация показателей уровня мочевой кислоты в крови и уменьшение количества кристаллических отложений. Условно можно разделить лечение подагры на три этапа:

купирование острого приступа и уменьшение болевого синдрома;
предупреждение развития заболевания;
профилактика патологии.

Лекарство от подагры прописывает ревматолог в зависимости от тяжести приступа, количества пораженных суставов, наличия почечной недостаточности. В медикаментозной терапии в разной комбинации и концентрации применяют: колхицин, преднизолон, НПВП, ГКС внутрисуставно, ингибиторы ксантиноксидазы и др. Лечение подагры на ногах у мужчин и женщин во многом зависит и от соблюдения специальной диеты.

Лечение подагры в домашних условиях предполагает выполнение медицинских рекомендаций: прием лекарств по назначенной схеме и соблюдение диеты на постоянной основе.

Специфика составления рациона

Особый контроль требует питание при подагре с целью понижения до допустимого уровня мочевой кислоты в крови. Ревматолог проводит детальную консультацию каждому пациенту, ведь от самоконтроля зависит результат терапии. Рекомендуется придерживаться диетического питания — стол №6 и №8.

Запрещенные продукты при подагре:

жирные разновидности рыбы, мяса, субпродукты;
алкоголь в любом виде и количестве;
консервы, сало, мясные бульоны;
бобовые (фасоль, соя и горох) и грибы;
шоколад, какао, крепкий чай, кофе;
щавель, шпинат, баклажаны, редис, салат;
копчености и колбасные изделия;
малина и кондитерские изделия с жирными кремами.

Вопрос-ответ

На частые вопросы отвечает:

Шишкина Ирина Александровна

Шишкина

Ирина Александровна

Стаж 9 лет

Врач-ревматолог 1 категории. Кандидат медицинских наук.

Остались вопросы? Оставьте завявку и запишитесь на консультацию

Задать вопрос

Полностью вылечиться от заболевания нельзя. Но и отчаиваться не стоит. Доказано, что для подагры медикаментозное лечение и диета являются основными составляющими хорошего самочувствия, несмотря на диагноз. Избавиться от патологии невозможно, но предотврат

Шишкина Ирина Александровна

Врач-ревматолог 1 категории. Кандидат медицинских наук. Награждена Почетной грамотой администрации г. Кирова за высокий профессионализм и многолетний труд по оказанию помощи населению, 2018 г. Победитель регионального этапа Всероссийского конкурса врачей в номинации «Лучший терапевт», 2018 г.

Можно ли вылечить подагру навсегда?

Симптомы подагры на ногах у мужчин и женщин, на руках, локтях и в области других суставов (полиартрит) нивелируются с помощью медикаментозной терапии. Необходимо пить не меньше 2 литров жидкости (щелочные минеральные воды, морсы, овощные соки) в день и пр

Шишкина Ирина Александровна

Как лечить подагру в период обострения?

Меню при подагре разрабатывается с учетом исключения запрещенных продуктов. Диета №6 позволяет снизить уровень мочевой кислоты в крови, нормализовать обмен пуринов и сдвинуть реакцию мочи в щелочную сторону. Для улучшения самочувствия рекомендуется также

Шишкина Ирина Александровна

Что можно есть при подагре?

Источник