Захворювання обміну речовин подагра

Ожиріння (аdipositas) — хворобливий стан, при якому виявляється надлишок жирової тканини в підшкірній клітковині та в інших тканинах організму.

Розрізняють два види ожиріння: екзогенне та ендогенне.

До екзогенного відносять аліментарне ожиріння, основною причиною якого є переїдання, а сприятливими факторами — малорухливий спосіб життя, спадкова схильність, вагітність, лактація і клімактеричний період.

Ендогенне ожиріння включає наступні форми: церебральна (гіпоталамічна), що зумовлена ураженням ЦІЮ (пухлина, травма, запалення), гіпофізарна, наднирникова, яєчникова та ожиріння, пов’язане з порушенням функції щитоподібної залози.

При всіх видах ожиріння відбувається посилений перехід вуглеводів у жири, зниження активності ліполітичних ферментів (речовин, що забезпечують розпад жирів), активація синтезу і гальмування розпаду жиру.

Оцінка наявності і ступеня ожиріння грунтується на визначенні маси тіла з урахуванням статі, віку, росту хворого та конституції.

Розроблені таблиці «ідеальної» ваги тіла. Однак слід враховувати, що у осіб з однаковою будовою тіла і ростом неминуче будуть індивідуальні відхилення ваги, пов’язані з особливостями будови скелету, м’язів та інших чинників. Тому, при користуванні цими показниками допускається відхилення ± 10%. В повсякденній роботі використовується індекс Брока, згідно з яким, «ідеальною» вага в кілограмах дорівнює росту в см мінус 100, із врахуванням допустимих відхилень (± 10%). Ступінь ожиріння визначається у відсотках переважання фактичної ваги тіла над «ідеальною». Переважання маси тіла до 30% відносять до І ступеня ожиріння, від 30 до 50 до ІІ-го, від 50 до 100 до Ш-го, більше 100% до ІУ-го.

Скарги хворих на ожиріння залежать від його ступеню та генезу. При ожирінні І та II ступеню хворі часто не мають скарг і не звертаються за медичною допомогою, а ожиріння виявляється випадково. Скарги на підвищення ваги тіла, надмірне відкладання жиру, що турбує хворого з косметичних міркувань, задишку. швидку втомлюваність і зниження працездатності виникають у осіб з високим ступенем ожиріння.

У них можуть бути скарги на біль у суглобах, найчастіше в колінних (виникає внаслідок частого розвитку артритів), головний біль, стенокардичний біль у ділянці серця, підвищення апетиту, блювання, біль у животі, закрепи, метеоризми, ослаблення статевої функції, розлади менструального циклу у вигляді гіпо- та аменореї. При обстеженні хворих виявляють збільшення маси тіла (більше 10%), порівняно із «ідеальною» вагою нерівномірний розподіл жирової тканини «кушингоїдний» або «рейтузний» тип ожиріння, наявність смуг розтягу, місяцеподібне обличчя при хворобі Іценка-Кушинга. Зміни з боку шкіри (сальність шкіри, попрілості, піодермії, фурункульоз, наявність смут білого, червоного та фіолетового кольору, частіше на животі та стегнах, гірсутизм, гіперемію шкіри обличчя); розлади з боку серцево-судинної системи (артеріальна гіпертензія, ослаблення серцевих тонів, явища серцевої недостатності); шлунково-кишкового тракту, які проявляються метеоризмами, гіпотонією кишечника, ознаками холециститу, панкреатиту, наявністю супутнього диенцефального синдрому і частий розвиток цукрового діабету. З часом розвиваються різноманітні захворювання внутрішніх органів.

Діагностичні дослідження.

Біохімічний аналіз крові — підвищений рівень холестерину, гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози. Зниження рівня 17-ОКС в крові і підвищення експресії 17-ОКС сечею.

ЕКГ — ознаки ішемічної хвороби серця.

УЗД черевної порожнини — ознаки холециститу і панкреатиту.

Рентгенографія кісток черепа — наявність розширення входу в турецьке сідло і остеопороз його спинки при гіпоталамічній формі ожиріння.

Лікування.

Раціональна дієта (№ 8) — низькокалорійна, лікувальне голодування, розвантажувальна дієта, ЛФК, активізація способу життя, фізіотерапія.

І Іри підвищеному апетиті — анорексигені препарати (фепронон, дезопімон, адипазин, метіонін).

Санаторно-курортне лікування: Одеса, Сочі, Кисловодськ, Єсентуки.

Лікування вторинних форм ожиріння полягає в усуненні основної причини.

Подагра — захворювання, яке виникає внаслідок порушення обміну речовин (пуринового обміну). При цьому в організмі відбувається підвищене накопичення сечової кислоти та зменшується її виділення нирками. Це призводить до надмірного накопичення сечової кислоти в крові. Солі сечової кислоти (урати) проникають у суглоби (хрящі, синовіальні мембрани), навколосуглобові тканини (сухожилля, зв’язки, синовіальні сумки), нирки, внаслідок чого розвивається подагра і подагричний артрит.Зміст [сховати]

Етіологія. Серед причин виникнення подагри найвагомішу роль відіграють спадковий чинник та харчування. У більшості випадків провокаційними чинниками гострого нападу подагри є вживання смаженого м’яса, холодцю, жирів та алкоголю. Спричинити загострення хвороби може й втрата організмом води (у разі голодування, після сауни, через жаркий клімат) або тривалий прийом сечогінних ліків.

До групи ризику захворіти на подагру належать:

люди, рідні яких хворіють на подагру;

м’ясоїди, особливо якщо вживають м’ясну їжу декілька разів на день;

ті, хто часто вживає алкогольні напої, зокрема й пиво;

люди з надмірною масою тіла;

хворі на гіпертонію (підвищений артеріальний тиск), гіпотиреоз (знижена функція щитоподібної залози), ниркову недостатність, що зумовлює неналежнє виведення сечової кислоти з організму.

Патогенез та клінічна картина

Основне значення у патогенезі порушень пуринового обміну при первинній подагрі має вроджене або набуте зниження активності ферментів, що беруть участь в утворенні сечової кислоти.

Вторинна подагра спостерігається при зменшенні розпаду пуринів у хворих мієло- та лімфопроліферативними захворюваннями, особливо тих, кого лікували цитостатичними засобами, а також при захворюваннях, які перебігають з еритроцитозом (легенева гіпертонія, вади серця тощо).

У 100% випадків подагра спричинює зміни в структурі нирок. Передусім кристаликами уратрів зашлаковуються канальці нирок, потім судини і клубочки. Спочатку ці зміни незначні, тож не позначаються на роботі органа. Це прихований (латентний) період.

Пізніше зміни в нирках стають більш вираженими: в сечі з’являється білок, формуються камінці. Тому інколи першим симптомом подагри стає ниркова колька. Але найчастішим проявом подагри є гострий артрит першого суглоба великого пальця стопи.

Напад подагри настає раптово, зазвичай уночі. Людина прокидається від нестерпного болю, який поступово наростає, і хворий, як кажуть, не знаходить собі місця. У ділянці суглоба з’являється набряк, почервоніння шкіри, рухи в суглобі спричинюють дошкульний біль, підвищується температура тіла. Під час аналізу крові в ній виявляють високий вміст сечової кислоти.

Тофус коліна.

У разі подагри можуть уражуватися й інші суглоби стопи, рідше — колінні, ліктьові, плечові. Така картина спостерігається протягом 1-7 діб, далі біль поступово стихає, інколи навіть без медикаментозного втручання. На ранній стадії хвороби гострі напади трапляються 1-2 рази на рік. Інколи «світлі» проміжки тривають 2-3 роки.

З часом подагра переходить у хронічну форму, для якої характерні поява тофусів (місцеве накопичення кристалічних уратів) і деформація суглобів, зокрема, суглоб великого пальця стопи збільшується і випинає. Хворому навіть тяжко підібрати собі взуття.

У багатьох хворих розвивається сечокам’яна хвороба, інтерстиціальний нефрит, флебіти, ранній прогресуючий атеросклероз, захворювання очей (ірит, іридоцикліт) та нервової системи (невралгія, мігрень, неврастенія).

Лікування та профілактика

Найголовнішим засобом у лікуванні подагри і профілактиці загострення хвороби є правильне харчування, яке б не спричинювало збільшення кількості сечової кислоти у крові. Тому дієта таких хворих має бути бідною на пурини, жири, білки.

Основні вимоги до харчування у разі подагри:

Зменшити загальну калорійність добового раціону. Людям з надмірною масою тіла це дуже важливо.

Збільшити вживання води (слаболужної) до 1,5-2 літрів на добу.

Вилучити з дієти:

а) продукти, багаті на пурини: печінка, нирки, мозок, смажене і копчене м’ясо, ковбаси, консерви, м’ясні, рибні і грибні бульйони, рибну ікру, какао, шоколад;

в) тваринні жири, бобові, щавель, ревінь, цвітну капусту, малину, журавлину;

г) соління, маринади.

Практикувати розвантажувальні дні, вживаючи 1 раз на тиждень лише овочі та фрукти або свіжі соки з них. Яблука вживати солодких сортів.

Восени для зменшення вмісту сечової кислоти в крові доцільно вводити до раціону кавуни, які можна їсти без обмежень 20-денним циклом з перервою на 3-5 днів.

Вживати: вегетаріанські борщі, супи з круп та овочів, свіжі фрукти і сухофрукти, молочні продукти, варення, мед, зефір, мармелад, інші солодощі, що не містять шоколаду, овочеві салати, вінігрет, кабачкову ікру, огірки, відвар шипшини з медом, пшеничні висівки, квас, компот, фруктово-ягідні соки, хліб. Відварене м’ясо, рибу, птицю можна вживати до 3 разів на тиждень по 100-150 г на день. З відвареного м’яса можна готувати різні страви: фрикадельки, котлети тощо.

Проводити фітотерапію, яка в комплексі з дієтою та здоровим способом життя значною мірою сприяє відновленню порушеного обміну речовин та виділенню сечової кислоти нирками (фіторецепти подано нижче).

У разі найменших ознак загострення подагри потрібно відразу переходити на молочно-рослинну дієту.

На тлі всіх цих заходів, особливо, якщо були повторні напади подагри або у крові визначено підвищений вміст сечової кислоти, слід вживати алопуринол по 100 мг 2-3 рази на день, який гальмує утворення сечової кислоти і таким чином дає змогу уникнути нових нападів подагри.

За відсутності проявів загострення подагри, але наявності в суглобах скрипіння, хрусту рекомендується робити фізичні вправи для стопи:

а) рухати стопою в різних напрямках;

б) стати на сходинку або підкласти кілька книг, щоб п’ята звисала. Тримаючись рукою за стіл чи стіну підніматися на пальцях, а потім опускатися так, щоб п’ятою торкатися підлоги. Так робити 100 разів, можна з невеликими перервами.

в) після цього на 30-40 с стати в посудину з холодною водою, витерти ноги і надягти вовняні шкарпетки. Ноги стануть гарячими.

г) якщо скрипіння та хруст є в інших суглобах, слід робити вправи із залученням цих суглобів. Незначний біль не є перешкодою для виконання вправ. Для зменшення інтенсивності болю можна застосовувати: фастум-гель, гель диклофенаку натрію тощо. Рухи поліпшують кровопостачання в суглобах, і з часом біль мине.

Можна застосовувати ванни з хвойних гілочок. 1,5 кг гілочок заливають 6 л окропу, настоюють 12 год. Ванну краще приймати увечері. Це не лише вгамує біль у суглобах, а й зміцнить серце, заспокоїть нерви, покращить сон.

У разі гострого нападу слід дотримуватися постільного режиму і обов’язково звернутися до лікаря. Лікар може призначити підвищену дозу алопурину або дієвіший препарат, зокрема неспецифічні протизапальні препарати: моваліс 0,15 мг внутрішньо один раз на добу після їди або внутрішньом’язово, ремесулід (німесулід, німегезик тощо) по 100 мг двічі на добу після їди. Можуть бути й інші призначення.

До приходу лікаря для вгамування болю можна прикладати до суглобів компрес із холодної води чи лід на 1-2 хв. Короткий контакт з холодом зменшує інтенсивність болю та набряк.

З подагрою можна спокійно жити і працювати, якщо після появи її перших симптомів бути уважним до себе і дотримуватися викладених вище рекомендацій.

Фіторецепти для лікування подагри

4 ложки листя чорної смородини заварити 2 склянками окропу, настоювати 2-3 год, процідити. Пити по півсклянки 4 рази на день за 30 хв до їжі.

1 столову ложку насіння кропу залити 1 склянкою окропу, прокип’ятити декілька хвилин, вживати гарячим — раз на добу. Курс лікування — 10 днів.

20 г кореня калгану залити 100 мл 70% етилового спирту і настоювати на світлі у прозорій скляній пляшці протягом 6 тижд. Вживати по 40 крапель 2-3 рази на день перед їжею.

З. З РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основна :

1. А.В. Єпішин «Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом зв терапевтичними хворими». Тернопіль, «Укрмедкнига», 2001 р.с. 712-716

Електронні джерела

1. https://uk.wikipedia.org/wiki/Подагра

2. https://www.aif.ru/health/article/61332

3. https://www.zdorov.com.ua/Skolioz_12.html

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 811 | Нарушение авторских прав

Источник

Подагра — одне з численних захворювань суглобів, яке частіше вражає чоловіків середнього віку. Напади, як правило, починаються вночі з больових відчуттів в суглобі (іноді одночасно в декількох місцях). Деякі відзначають, що цьому передує відчуття свербіння, нагадує оніміння.

Біль поступово наростає і за кілька годин від початку його виникнення стає нестерпним. З’являється набряклість, а шкіра над ураженим суглобом набуває червонуватого відтінку.

Тривалість нападу може варіюватися від декількох днів до декількох тижнів, якщо не вводиться обмеження на ряд харчових продуктів та відсутнє адекватне лікування.

Причини виникнення подагри

Це захворювання обумовлено неможливістю виведення з організму сечової кислоти внаслідок недостатньої роботи нирок. Кристали відкладаються в суглобах, викликаючи запалення. Подагра може провокуватися харчовими продуктами з великим вмістом пуринів. Їх перелік досить великий, потрібне уважне ставлення до споживаної їжі.

Підвищення рівня кислоти в організмі здатне викликати деякі лікарські препарати (наприклад, аспірин). Але відомі випадки, коли подагра розвивалася у людини з нормальним рівнем сечової кислоти в організмі.

Важливо! Однозначного зв’язку виникнення захворювання з наявністю в крові сечової кислоти до кінця не встановлено. Також напади подагри можуть виникнути на травмованих суглобах.

Симптоми подагри

Гостре запалення суглоба ще називають нападом подагри. Біль в суглобі не вщухає ні при русі, ні в спокійному стані.

Виникає його обмежена рухова функція.
З’являється набряк з підвищеною температурою.
Навіть легкий дотик до ураженого місця викликає сильні больові відчуття.

Найбільш часто напади подагри вражають суглоб великого пальця ноги. Але при хронічній формі також можуть постраждати і інші суглоби ніг і рук. При ускладнених формах, в хворобливий процес можуть залучатися і прилеглі сухожилля, посилюючи перебіг захворювання.

Якщо напади подагри часті, і не проводиться відповідне лікування, то суглоби піддаються істотній деформації, обмежується їх рухова здатність. Збільшена наявність сечової кислоти в крові викликає процес її відкладення не тільки в суглобах, але і в м’яких тканинах, наприклад, навколо вушної раковини у вигляді білих вузликів (тофусов).

Подагра ніг

Початок нападу відбувається в нічний час. На тлі повного здорового вигляду до ранку з’являється набряк з підвищеною температурою поверхні. Функція суглоба порушується, може відзначатися загальна слабкість і стомлюваність.

Напад подагри на нозі викликає больовий синдром і перешкоджає вільному пересуванню людини. Опухла нога не дає можливості надіти звичну взуття. Кожен крок дається із зусиллям, людина намагається якомога обережніше наступати на хвору кінцівку.

Швидко виникли симптоми можуть тривати недовго і зникнути без лікування. Але такі варіанти розвитку подагра вкрай рідкісні.

Важливо! При появі перших ознак слід починати лікування і вжити ряд заходів, для придушення подальшого ускладнення.

Напад подагри локалізованої на ногах, свідчить про підвищення кількості сечової кислоти в крові. Її кристали накопичуються на запальній ділянці суглоба. Якщо не почалося лікування, то сечова кислота може почати накопичуватися на інших суглобах ніг і рук.

Сприяти накопиченню кристалів на нижній частині кінцівок може неправильно підібране взуття. Щільно прилегла груба шкіра взуття заважає нормальній мікроциркуляції крові. Це може спричинити за собою її застій і накопичення на суглобах кристалів сечової кислоти.

Важливо! Тим, хто страждає таким недугом обов’язкова умова — використання вільної, виготовленої з м’якої шкіри взуття.

Для полегшення стану в період лікування потрібно забезпечити спокій запаленої кінцівки, виключити фізичні навантаження. Слід відмовитися від водіння автомобіля. Різкий біль при натисканні педалей може спровокувати аварійну ситуацію.

Не нехтуйте порадами лікарів щодо зміни раціону і відмови від алкоголю. Кристали сечової кислоти, що накопичуються на суглобах, руйнують їх в моменти руху. Відмова від лікування призведе до прогресування хвороби, що може стати причиною інвалідності.

Подагра рук

У деяких випадках про схильність до подагри пацієнти дізнаються під час профілактичних оглядів або при проведенні біохімічного аналізу. При цьому в крові виявляється високий показник сечової кислоти.

Гострий напад подагри починається на п’ястно-флангових суглобах руки. Розвиває бистропрогрессирующий больовий синдром, набряклість біля ураженого суглоба.

На дотик можна відчути підвищену температуру на запальній ділянці.
Іноді чується характерний хрускіт при русі пальцем.
Рухова функція порушується через больові відчуття.

Але при неадекватному підході до лікувальних заходів і профілактики захворювання між нападами може статися деформація суглобів і їх часткове або повне знерухомлення.

Хронічна форма подагри

При хронічній формі захворювання з’являються відкладення сечової кислоти на сухожиллях тильного боку кисті (тофуси), а процес гострих запальних процесів може переміститися на більш великі суглоби. З плином часу у хворих розвивається захворювання нирок. Дослідженнями було встановлено появи такого ускладнення у 90% хворих на подагру.

Зрідка, хронічна форма подагри може протікати без больових відчуттів з утворенням великої кількості тофусів та руйнуванням суглобів.

Лікування подагри в домашніх умовах

Це захворювання було відомо в V столітті. Ще Гіппократом робилися спроби впоратися з проявами подагри. Його пацієнтами були люди з високим достатком, в раціоні яких переважали м’ясні продукти і алкогольні напої. Подагру так і прозвали — «хвороба королів». Помічено, що вегетаріанців і противників спиртного ця хвороба обходить стороною.

Перелік протипоказаних продуктів тваринного і рослинного походження для людей з подагрою досить великий. У період нападів список розширюється, але не слід голодувати. Це в крові збільшить вміст сечової кислоти, що посилить хворобу. Обов’язково потрібно лікувати захворювання, які можуть провокувати подагру (цукровий діабет, гіпертонію, ожиріння).

Пам’ятайте! Після встановлення діагнозу подагри, все подальше життя потрібно дотримуватися суворої дієти.

На жаль, назавжди позбутися від цього захворювання неможливо. Але загострення хвороби можна ефективно лікувати в домашніх умовах. Крім прийому препаратів, що знижують вміст сечової кислоти в крові, потрібно повністю прибрати зі свого раціону продукти з підвищеним вмістом пуринів.

Ефективне застосування народних засобів при лікуванні подагри домашніх умовах.

Який лікар лікує подагру?

При появі симптомів подагри — біль в суглобі (суглобах), набряк м’яких тканин, розташованих поряд з ними, почервоніння шкірного покриву з підвищенням температури слід негайно звернутися до медустанови.

Спочатку зверніться до терапевта або сімейного лікаря, який, при необхідності направить вас до вузького спеціаліста — ревматолога, ортопеда або травматолога. Це захворювання комплексне, в процес залучаються не тільки суглоби, але і видільна і кровоносна системи. При лікуванні важливо визначити здібності організму виконувати обмін речовин.

При обстеженні проводиться рентген запаленої кінцівки. Він дозволяє наочно побачити ступінь ураження при хронічному перебігу подагри.
Дослідження сечі і крові показує рівень наявність в них сечової кислоти.
Більш точно можна дізнатися після дослідження добової сечі, яка була зібрана після дотримання дієти протягом тижня.

Важливо! У цей період повинні повністю виключатися м’ясні продукти, чай, кава та алкоголь.

Тільки при всебічному дослідженні можна підтвердити попередньо поставлений діагноз подагри. При цьому повинен бути виключений мікрокристалічний артрит, симптоми якого, при візуальному обстеженні, досить схожі. При такому артриті в тканинах суглобів накопичуються кристали пірофосфату кальцію дигідрату.

Лікування подагри народними засобами

У зв’язку з тим, що медикаменти роблять побічний вплив на організм, лікувати подагру, особливо яка перейшла в хронічну стадію, рекомендується за допомогою народних засобів. Крім того що вони доступні за вартістю, вони не роблять негативних наслідків на інші органи.

Запам’ятайте! При лікуванні подагри народними засобами потрібно дотримання спеціальної дієти. При регулярному лікуванні такими засобами досягається ефективний результат.

Компреси

При різкому больовому синдромі рекомендується застосовувати компреси. Вони фіксуються на хворих кінцівках теплою тканиною, вовняним шарфом або за допомогою рукавиці, якщо запальний процес на руці, і за допомогою носка, якщо такий суглоб знаходиться на нижній частині ноги.

Мед

Змішується мед і сіль в рівних пропорціях. Суміш наноситься на марлеву основу і прикладається до запаленого суглобу. Зазвичай вистачає 10-15 процедур. Можна міняти цей склад на суміш з винного оцту і червоної глини (інгредієнти в рівних пропорціях).

Настойка часнику і оцту

Готується настоянка з часнику і оцту 9% (3 головки на 500 мл). Подрібнений в блендері часник заливається оцтом і відстоюється протягом двох тижнів. Прикладається тканина, змочена в підготовленої настоянці.

Ванночки

Для зняття запалення застосовуються місцеві ванночки.

Ромашка

Готується відвар з 50 г висушеної ромашки аптечної і 5 л води. Потім на цю кількість рідини додається 100 г кухонної солі та проціджують. Після цього кінцівку насухо витирається і тепло укутують. Таким способом потрібно користуватися протягом 1 місяця.

Йод і сода

У теплу воду додати 2-3 ложки соди і 10-15 крапель йоду. Потримати уражений хворобою суглоб в розчині близько п’яти хвилин. Таку процедуру проводити на протязі від 1 тижня до 10 днів.

Активоване вугілля і льон

Половину склянки активованого вугілля перемолоти в порошок і додати до нього столову ложку насіння льону. Ретельно змішати і влити трохи води, щоб вийшла кашка. Далі суміш наноситься на тканину і прикладається на всю ніч.

Трави

Для профілактики захворювання народна медицина радить регулярно вживати чай з лікарських трав (польовий хвощ, шипшина, кульбаба).

Щоб уникнути появи періодичних загострень обов’язково дотримання дієти в період ремісії. Також потрібно щодня випивати велику кількість води.

Медикаментозне лікування

Повного позбавлення від проявів захворювання не вдається досягти навіть при постійному прийомі медикаментів. Такі препарати здатні знизити кількість загострень, а виникаючі напади зробити менш хворобливими, зменшити тривалість їх протікання.

Ліки

Найбільш дієвим при подагрі вважається препарат колхицин. Він не викликає звикання і його можна приймати не тільки в період загострення, а й між нападами. Препарат не знижує свою функцію при тривалому прийомі. Але все ж, слід бути обережним, тому що в деяких випадках це може вплинути на стан крові.

Другою групою при лікуванні подагри є препарати здатні знизити вміст сечової кислоти в організмі. Вони поділяються на дві підгрупи:

медикаменти здатні видаляти з організму сечову кислоту;
лікарські препарати, що перешкоджають утворенню сечової кислоти.

Їх рекомендують застосовувати тим, у кого подагра має хронічну форму. Це препарати: сулфінпіразон, пробенецид, бензіодарон, етбенецид.

Пробенецид

Пробенецид використовується в лікуванні подагри з 1951 року. Він здатний збільшити виділення сечової кислоти на 50%. Випускається у вигляді таблеток, переноситься досить добре. Іноді може викликати побічні явища у вигляді розладу роботи шлунка і кишечника, прояв алергії.

Не слід застосовувати одночасно з цими ліками аспірином, так як він перешкоджає дії пробеніциду. При ослабленій нирковій функції цей препарат краще замінити алопуринолом.

Дія лікування препаратами бензіодароном, етбенецідом аналогічні особливостям лікування пробенецидом. Бензіодарон надає більш щадну дію при нирковій недостатності. Він може бути призначений хворим з такою патологією.

Важливо! У зв’язку з тим, що ці препарати можуть викликати ниркову кольку навіть у тих, хто до лікування її не відчував, при їх прийомі радять випивати велику кількість води з додаванням бікарбонату (4 г на літр випитої води).

Препарати другої підгрупи: алопуринол, оротова кислота тіопуринол здатні обмежувати утворення сечової кислоти.

Найчастіше призначається аллопуррінол, що має досить високий рівень гальмування її утворення. Його рекомендується приймати постійно. Це забезпечує скорочення числа нападів і їх інтенсивність. Крім цього, він перешкоджає утворенню тофузов, а вже наявні під шкірою накопичення кристалів розсмоктуються. Дрібні тофузи можуть повністю зникнути, а великі зменшаться в розмірах.

Важливо! Препарати оротова кислота і тіопуринол діють аналогічно аллопуринолу, але ефективність їх нижче. Препарати такої дії призначаються також пацієнтам з нирковою недостатністю.

Лікування медикаментами не слід переривати. Це може викликати підвищення в крові сечової кислоти до рівня, наявного на початковому рівні. Таблетки двох підгруп, зазначених вище, слід приймати тривалий час.

Лікування подагри при загостренні

Подагра — це ревматичне захворювання суглобів, при появі симптомів якого потрібно терміново починати комплексне лікування. Головна вимога при загостренні — дотримуватися строгої дієти. З їжі повністю виключаються продукти, що викликають підвищене утворення сечової кислоти (червоне м’ясо, субпродукти, алкоголь, гриби). Харчування в цей період повинне складатися з молочних і рослинних продуктів.

Кристали сечової кислоти, що накопичилися біля суглоба, болять, особливо під час руху. Щоб полегшити цей стан потрібно забезпечення спокою. Обов’язковою є прийом медичних препаратів, призначених лікарем.

Увага! Медичні препарати повинні бути призначені тільки після вивчення результатів аналізів. Прийом таблеток без призначення лікаря при подагрі може нашкодити загальному стану.

Як додатковий засіб в період загострення можна використовувати народні засоби у вигляді ванночок і компресів на уражені суглоби.

Дієта при подагрі

У разі підтвердження діагнозу, крім прийому лікарських препаратів, важливе значення має дотримання дієти. При складанні зразкового меню слід врахувати два основних фактори:

Вживати продукти, які не утворюють в організмі сечову кислоту.
Забезпечити організм необхідним набором поживних речовин (білками, жирами, вуглеводами), так як дотримуватися дієти людям, які мають подагру, потрібно постійно.

У меню слід включати молоко і яйця, а також рибу нежирних сортів. У період між нападами можна вживати білі сорти м’яса (індичка, курка). Всі продукти повинні подаватися у відвареному вигляді. Смажені страви можуть провокувати напад.

При варінні м’яса пурини, що містяться в цих продуктах, виділяються в воду, а при смаженні залишаються всередині. Ця особливість приготування тягне за собою протипоказання до вживання людям з подагрою рибних і м’ясних консервів.

Не слід включати в раціон ковбасу. Крім наявності великої кількості пуринів, вона містить багато солі і спецій.
Протипоказані супи на м’ясному бульйоні. Вони повинні бути приготовані тільки з овочів на воді або молоці.
Дозволені до вживання каші (вівсяна, гречана, рисова), а також макарони. Можна вживати хліб, сир і нежирний сир.
Протипоказані бобові продукти (соя, сочевиця, нут, квасоля), а також деякі рослини, які застосовуються в якості приправ (селера, хрін, шпинат).
Рекомендується готувати страви з овочів — картоплі, моркви, кабачків, капусти білокачанної, баклажан.

Солодощі не повинні містити шоколад: зефір, мармелад, варення. Краще відмовитися від тортів і здобних булок. Це може привести до погіршення стану крові, і провокувати ожиріння, що небажано. У раціоні повинні бути фрукти: сливи, яблука, груші, апельсини, абрикоси.

Запам’ятайте! Не слід голодувати, так як це підвищить вміст сечової кислоти в крові.

Профілактика

Щоб уникнути появи подагри, потрібно вести здоровий спосіб життя.

Фізичне навантаження повинно бути помірним. Негативно позначається на суглобах, як малорухливий спосіб життя, так і надлишок навантажень.
Слід уникати стресових ситуацій. У цей момент адреналін перешкоджає надходженню крові до суглобів, що загрожує накопиченням на них кристалів сечової кислоти.
Потрібно відмовитися від спиртних напоїв.
Харчуватися потрібно регулярно. При тривалій відсутності надходження в організм поживних речовин в рази підвищується вміст сечової кислоти.
Їжа повинна бути збалансованою, щоб в організм надходила необхідна кількість білків, жирів і вуглеводів.

Важлива умова для профілактики захворювання — боротьба з ожирінням. Комплексний підхід до підтримки свого здоров’я забезпечить збереження на довгі роки організму в працездатному стані.

Источник